Актуальність досвіду. Стрімкий розвиток новітніх технологій, зокрема інформаційних та мережних, призвів до трансформації освітньої діяльності, що відображає нові вимоги до членів суспільства та зміни освітньої парадигми. Можна впевнено стверджувати, що має місце тенденція злиття освітніх та інформаційних технологій навчання. Освітяни змушені розв'язувати непросте завдання: застосувати сучасні новітні технології шляхом інтегрування їх у навчально-виховний процес, і сформувати в молодого покоління такі риси, які б забезпечили успішну самореалізацію їх в сучасному соціумі по закінченню шкільного навчання. Нещодавно завданням номер один в освіті вважали передачу знань, умінь і навиків від вчителя до учня, а сьогодні перед педагогами стоять нові по якості завдання, продиктовані вимогами стрімко інформатизованого суспільства. Широке поширення інтернет-технологій в суспільстві і в освітньому середовищі зумовлюють актуальність формування нового погляду на зміст освіти, знаходження нових методів, форм і засобів навчання. Слід відзначити, що практичне використання соціальних сервісів в освіті досить обмежене. Причиною цьому, очевидно, є те, що в публікаціях, які висвітлюють цю тему, розглянуто мало прикладів реалізації можливостей інтернет-спільнот і соціальних веб-технологій у навчанні.

Провідна ідея досвіду . Існує кілька сучасних перспективних веб-технологій, використання яких дає змогу педагогами вирішувати найрізноманітніші освітні завдання. Однією з таких технологій є технологія Веб 2.0 (Web 2.0) - друге покоління мережних сервісів, що останнім часом стали основою розвитку мережі Інтернет. Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить, що використання цих технологій набуло широкого поширення в сфері освіти. Тому ідея мого досвіду є розгляд послуг сервісів Веб 2.0, які можна ефективно застосовувати у наданні освітніх послуг на уроках музичного мистецтва. Всесвітня мережа - це не лише комп'ютери, пов'язані між собою, а і певна спільнота людей, об'єднаних колективною працею, спільними інтересами, та спілкуванням. Технології Веб 2.0 справедливо називають соціальними сервісами мережі Інтернет, оскільки їх використання зазвичай здійснюється спільно в межах відповідної групи користувачів. Групи користувачів можуть утворювати цілі мережні співтовариства, які об'єднують свої зусилля для досягнення відповідної мети. Прикладом такої групи може бути створення мережевого співтовариства учнів - учителя, для спільного використання освітніх веб-ресурсів на уроках музичного мистецтва.

Практична значущість. Аналіз основних соціальних сервісів мережі Інтернет дає змогу дібрати ті сервіси, використання яких буде ефективно впливати на методичну підготовку учителя до використання освітніх веб-ресурсів. Сьогодні значного поширення в навчально-виховному процесі набули соціальні сервіси Веб 2.0, зокрема блоги, карти знань, геосервіси, фото та відеосервіси, соціальні мережі, сервіси збереження закладок, ВікіВікі та ін. Саме вони дають можливість зробити уроки більш ефективними та привабливими, що у свою чергу сприяє усебічному розвитку учнів, підвищенню інтересу до навчання, вихованню самостійності та відповідальності. За допомогою соціальних сервісів учні можуть значно ефективніше реалізовувати себе соціально, працювати колективно або індивідуально кожен у своєму темпі, а учитель - застосовувати творчі підходи до навчання. Тому метою досвіду роботи є надання методичних рекомендацій щодо створення блогу засобами сервісу Webnode - онлайн конструктора сайтів, електронної дошки засобами соціального сервісу Padlet, відеохостингу YouTube, соціальної мережі Facebook, Хмари тегів і демонстрація можливих способів використання даних сервісів під час навчання учнів на уроках музичного мистецтва.

Сьогодні активний підхід до використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі не обмежується електронними підручниками або посібниками. Мережні технології, і у першу чергу Інтернет, є нині одним із засобів надання рівного доступу до якісної освіти, невід'ємною складовою освітньої галузі.

Інтернет сьогодення є найважливішою соціально-економічною комунікацією нашої цивілізації. Глобальна мережа відображає функціонування різних галузей суспільства та забезпечує інформаційний сервіс спілкування, дозвілля та інших видів професійної діяльності особистості. Мережа Інтернет необхідна всім учителям і учням незалежно від предмета вивчення. Інтернет як технічний засіб розвитку особистості істотно сприяє її самореалізації та розширює соціальні можливості. Користувачі мережі не тільки «споживають» інформацію, а й постійно поповнюють її різними інформаційними ресурсами.

Моделі навчання з використанням мережі можна поділити на змішане й повне інтернет-навчання. У першому випадку інтернет-технології вбудовують у традиційний навчальний процес, а навчальний процес у свою чергу, складається з контактних і неконтактних періодів навчання. В іншому випадку навчання відбувається цілком в Інтернеті.

Веб 2.0 - це філософія розвитку інформаційного простору мережі Інтернет. Основним джерелом створення обробки та розповсюдження інформації є користувачі Інтернету, які розвивають інформаційний простір. Веб 2.0 характеризується тим, що користувачі взаємодіють між собою завдяки відповідним інструментам, вони створюють інформацію, обмінюються нею, роблять її спільну оцінку. Ці інструменти й отримали назву «соціальні сервіси» або «web-сервіси», або «сервіси Web 2.0». Веб 2.0 є скоріше соціальним, ніж технологічним феноменом. Проте, слід зазначити, що з технічної точки зору технологія соціальних сервісів, дозволяє у одному веб-проекті використовувати програмні додатки іншого. Таким чином, організаціям не потрібно створювати безліч аналогічних продуктів для виконання одних і тих же завдань. Важливий принцип Веб 2.0 - «mash-up» («змішування»). Цей принцип означає, що шляхом інтегрування програмних можливостей декількох незалежних один від одного сервісів можливо створити новий унікальний веб-проект. Веб 2.0 передбачає співпрацю декількох або багатьох користувачів в процесі створення відповідного інформаційного об'єкту. В рамках цієї ідеї стирається поділ суспільства на постачальників і користувачів інформації.

Отже, основними особливостями сервісів Веб 2.0 є:

велика кількість користувачів;

контент мережі - це продукт активності користувачів сервісів Веб 2.0. Сервіси Веб 2.0 надають право користувачам самостійно створювати контент, змінювати його та управляти зв'язками між своїми та чужими матеріалами. Така взаємодія характеризується підвищеним рівнем комунікації, координації та включення користувачів у процес використання та створення ресурсів, а також поновлення сервісів. Інформацію (текстову, мультимедійну) може розміщувати у всесвітній мережі Інтернет будь-який користувач, а інші відвідувачі - використовувати, поліпшувати, оцінювати та коментувати її;

сервіси Веб 2.0 постійно вдосконалюються, в тому числі й за участю користувачів. Тобто, ви не встановлюєте на комп'ютер нову програму, а просто відкриваєте сторінку з оновленим сервісом;

для використання сервісів Веб 2.0 потрібен комп'ютер з доступом в Інтернет та браузер. Звідси випливає висновок, що сервіс Веб 2.0 не може існувати на комп'ютері, не підключеному до Інтернет.

Інтернет нині - найкращий засіб транспортування інформації. Він забезпечує миттєвий і повний доступ до всього обсягу світових знань і транспортування інформації, опосередкованої потужним пошуковим центром, що звільняє одержувача цієї інформації від необхідності планувати та здійснювати багатоступеневу роботу щодо одержання тих чи інших знань, відомостей.

Загальну методичну схему організації навчальної діяльності з застосуванням інтернет-ресурсів можна побудувати наступним чином:

1. На першому етапі педагог планує свої уроки з використанням ресурсів Інтернету. При цьому необхідно обрати теми, де інтернет-ресурси найбільш органічно увійдуть до процесу навчання, і відповідно буде досягнуто максимального освітнього ефекту.

2. На другому - визначає форму навчального заняття і методи, які буде використовувати під час організації навчальної діяльності учнів з ресурсами Інтернету.

3. На третьому - знаходить і складає (або доручає найбільш підготовленим учням) список найкращих ресурсів, з якими необхідно ознайомитися школярам, виконуючи завдання.

4. На четвертому - організовує роботу учнів з інтернет-ресурсами з метою більш чіткої організації праці.

5. На завершальному етапі відслідковує та оцінює результати ефективності навчання з використанням інтернет-ресурсів. На цьому етапі можна використати різноманітні методи самооцінювання учнями своєї діяльності.

Застосування інтернет-технологій взагалі змінює відносини педагога та учня. Вони стають партнерськими, направленими на досягнення загальної мети - організації такого навчального процесу, в якому роль учителя буде зводитися до коригування та управління. Постійна апробація матеріалу дозволяє педагогу коригувати свою діяльність, включаючи в нього новітні інформаційні та педагогічні розробки, не допускаючи застою чи морального старіння.

Отже, основними дидактичними можливостями інтернет-технологій є: транспортування необхідної інформації; повсякденне та професійне спілкування; безпосереднє використання у навчально-виховному процесі.

Достатній рівень мультимедійної компетентності вимагає від учителя не тільки уміння здійснювати пошук матеріалів в мережі Інтернет, але й передбачає:

• знання роботи з інтернет-сервісами;
• знання орієнтовного переліку існуючих інтернет-ресурсів та їх використання в освітньому процесі та самоосвітній діяльності;
• розроблення змісту та методик використання інтернет-ресурсів у навчально-виховному процесі;
• розроблення простих веб-сайтів та їх використання під час викладання свого предмету;
• уміння організувати самостійну навчальну діяльність учнів з використанням інтернет-ресурсів.